Амарант 125х50х28мм Брусок для рукоятки ножа деревина

Найменування породи деревини – Амарант або пурпурове серце/пурпурове дерево (Purpleheart/Peltogine spp.). У тропічній зоні Америки зустрічаються близько 20 видів Амаранта, але господарське значення мають лише три з них, що ростуть у Карибському районі, в Гайані, Суринамі, Гвіані (фр.) та в штаті Амазонас (Бразилія). Амарант (пкрпкрн ​​серце) - це велике дерево, вистій до 50м і діаметром стовбура близько 1м. Відомі також інші назви пурпурового дерева – amaranth (США), koroboreli, saka, sakavalli (Гайана), purperhart (Суринам), pau roxo, amarante (Бразилія).

Забарвлення: заболонь від кремувато-білого до світлого рожево-коричневого кольору зі світло-коричневими штрихами. Ширина її 50-100 мм. Вона різко відмежована від ядра, яке найчастіше розпізнається за незвичайним забарвленням: сірувато-червоне на свіжому розрізі, в процесі окислення на свіжому повітрі, особливо під впливом ультрафіолету, воно стає фіолетово-червоним або густо-ліловим. Якщо цей процес не законсервувати захисними покриттями, то поступово багрянистий колір зникає, і деревина набуває красивого темно-коричневого забарвлення. Це фарбування лише поверхневе - при видаленні навіть тонкого шару деревини початковий колір відновлюється і зберігається до нового окиснення. Однорідна текстура деревини за розміром варіює від дрібної до середньої. Волокна зазвичай прямі, рідко свілюваті, але завжди нерівномірні, безладні, що в поєднанні з мінливістю блиску і кольоровим розфарбуванням створює гарний смугастий малюнок на радіальних розрізах. Щільність деревини змінюється, але середній показник становить близько 880 кг/м³ у сухому стані.

За механічними властивостями Амарант або Пурпурне дерево займає проміжне положення між деревиною дуба білого (з США) та грінхарта суринамського, але відрізняється винятковою здатністю витримувати динамічні навантаження та сильні напруження. Деревина амаранту дуже стійка до агресивних впливів навколишнього середовища.

Обробляється деревина амаранту помірно важко, чинить великий опір різання і затупляє ріжучий інструмент. Крім того, в процесі обробки різанням (токарної, наприклад) деревина нагрівається і з неї виділяється камедь, яка налипає на зуби та інші робочі органи інструментів, ускладнюючи виконання операцій. Деревина краще обробляється при повільній подачі заготовок на верстатах, оснащених високошвидкісними сталевими різцями. Для якісної машинної обробки свиливого матеріалу кут різання має бути 15 градусів. Деревина амаранту гладко обточується на токарних верстатах, тому для отримання чистої поверхні потрібно незначне шліфування. Вона непогано склеюється, легко протруюється барвниками і приймає воскову полірування (мастику), але її багряний колір зникає під дією спиртових політур. Оздоблення лаком може зберегти багряне забарвлення деревини. Щоб уникнути розколювання, перед забиванням цвяхів необхідно свердлити отвори. Тривала гідротермічна обробка деревини амаранту викликає часткове розчинення та вимивання барвника, відомого під назвою phonicoin.

Амарант (або як ще називають це рослина - Пельтогін), відноситься до дорогих високоякісних сортів деревини. Найбільш доцільно її використовувати там, де потрібна висока міцність і формостійкість (особливо при динамічних навантаженнях і великих напругах) і де необхідна деревина незвичайної краси або забарвлення. Тому вона ідеально підходить для виготовлення рукояток ножів та ручного інструменту. Деревина набуває свого природного пурпурового кольору в процесі окислення киснем повітря, тому, після виготовлення виробу йому необхідно пару днів, перед тим як обробляти маслами або лаком.

Найменування породи Амарант, Пельтогіне (пурпурне серце/ пурпурне дерево)
Ботан. / Латин. назваPeltogine spp.
Регіон проростанняПівденна Америка
Щільність її в сухому стані близько 880 кг/м3
Сприйнятливість до барвниківдобре
Полірування/шліфування відмінно
Склеюваність відмінно